Хлопчик з Матвіївської затоки

 7 червня відсвяткував свій 70‐річний ювілей майстер спорту, Заслужений тренер і Заслужений працівник фізичної культури і спорту України Володимир Михайлович Яменко. Шлях до цих почесних звань почався навесні 1951 року, коли шестирічного хлопчика вперше взяв із собою на Матвіївську затоку його хресний батько – сусід‐подолянин, однорукий інвалід війни Михайло Корзун. На дубку з порту вони переправлялись на Труханів острів і йшли на водну станцію «Ленінська Кузня», де дядько Михайло працював сторожем. Там біля піщаного берега у верболозі знаходилась старезна баржа, облаштована для спортсменів заводу. Був наплавний басейн, у якому Володя навчився плавати і 10‐метрова вишка для стрибків, яку теж почав освоювати. Вчився народної греблі на шлюпках – тоді його маківка ледь виднілася з‐за високих бортів шлюпки. Тренер з греблі Храновський Юрій Михайлович залучав як стернового також до заїздів на розпашній «вісімці» – і тоді на всю акваторію затоки лунав його дзвінкий голос, а відповіддю був злагоджений плескіт лопатей весел. Читати повністю>>>>